Анатолій Дністровий. Живопис, графіка 2 - 19 квітня 2019
Пропонована збірка живопису, графіки та акварелей – результат моїх мистецьких пошуків упродовж 2015-2018 років. Як і в літературі, переймаюся темою «бездомного стану» людини в сучасному цивілізаційному світі, її блукань у «пустелях реального» (Славой Жижек) та внутрішньої незахищеності.
Звільнення від місць фізичного перебування, пам’яті й досвіду, які в умовах тотальної гібридизації всіх речей і далі детериторизуються, стає альтернативною мандрівкою до тих горизонтів, яких нам бракує на щодень, яких ми, можливо, насправді ніколи й не досягнемо, однак внутрішнє проговорювання (в літературі) та оприявнення (в живописі) яких надихатиме на подальший рух... Микола Молчан. Живопис, графіка, скульптура, паперова архітектура 13 - 29 березня 2019
Представлена збірка мистецьких творів (графіка, живопис, скульптура, паперова архітектура) – результат тривалої праці. Від кропіткої дослідницької практики, що має зв’язок із завданнями мистецтва минулих століть, до пошуку власного виразу в сучасному світі.
Характерна риса, що об’єднує різні періоди творчості, – аналітична складова, а саме спроба збагнути пластику природної форми. Олександр Сердюк. Малярство 19 лютого - 8 березня 2019
Першооснова будь-якої дії – думка. Людина не може не обдумувати свої дії, вчинки й те, з чим стикається в щоденному житті. Все, що я бачу, народжує в моїй свідомості розмаїті емоції й почуття, які спонукають до мислення, переживання й побудови альтернативного світу в особистій уяві, трансформуючи таким чином прості речі в окреме бачення. Андрій Гуренко. Малярство, графіка 29 січня - 15 лютого 2019
Камера-люцида – оптичний пристрій, що складається з призми і ручки-кріплення. Якщо дивитися під певним кутом, папір і об’єкт, на який ми дивимося, суміщаються. І, маючи певні навички, можна зафіксувати побачене.
Для мене це потужна метафора творчості. Бачення мистця й є такою особистою інстальованою камерою-люцидою...
Любомир Медвідь. Малярство 27 листопада 2018 - 11 січня 2019
Повинен зазначити, що я рано натрапив на тему, яку ніколи не шукав. Вона проявилася у моїй свідомості, тільки-но рука навчилася впевненіше тримати пензель. Першою іпостассю Блудного Сина була постать у чорному костюмі на білому тлі непохитного неба. Постать завихрилася у неоковирному бажанні упіймати зірваний вітром головний убір, простодушно при цьому втрачаючи голову…
Від того часу єдиною темою, говорити про яку мені видавалося справою пристойною, доречною і не надаремною, стала і продовжує залишатися тема євангельського Блудного Сина. Вартан Маркар’ян. Малярство 23 жовтня - 16 листопада 2018
Сучасне місто – унікальний феномен, що динамічно розвивається й акумулює риси постіндустріального суспільства. Урбанізоване середовище постійно впливає на нас, а ми й собі чинимо на нього тиск. На метафізичному рівні культурно-символічні ресурси, що визначають ідентичність міста, безсумнівно, сприяють процесу інтеграції мешканців та гостей цього простору. Місто побутує як тіло, ім’я, текст, мітка, організація. «Шляхи міста» та його світ, символічні місця, сплетіння, – все це певні культурні матриці, на основі яких відбувається «ідентифікація й самоідентифікація» міста... Леся Біленко. Графіка 9 - 20 жовтня 2018
Самобутня мисткиня Леся Біленко з багатою художньою уявою створює загадковий незбагненний простір, в якому у вигадливих сполученнях поєднані об’єкти реального й фантастичного світу. Майстриня графіки, надихаючись від спілкування з природою та довколишнім світом, трансформує побачене в складні, насичені чуттєвими художніми образами, настроєво-сюжетні композиції. Здебільшого графічні твори Лесі Біленко – це наративи, які фіксують закарбовані в пам’яті зорові образи, алегорії, символи. Співзвучність кольорів, примхлива гра ліній, фактурність, умовність та узагальнення форм – характерні риси творів художниці.
|
| | |
«ПРОСТІР ПЕРЕБУВАННЯ» 22 квітня 2024
Персональна виставка одеського художника Дмитра Величка вперше презентується в Києві, що дає можливість поціновувачам мистецтва увійти в його авторський «Простір перебування», відзначений особливим світовідчуттям. Своїм нефігуративним композиціям Дмитро Величко свідомо не дає назви, запрошуючи глядача до співтворчості. Це спонукає замислитися про тотожності/подібності/відмінності в синонімічному ряді: простір буття, розташування, знаходження, присутності, перечікування… |
Шимчук Микола
Народився 1949 року в Копиткові біля Рівного. Навчався у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва (1968-1973). Вчитель за фахом – Р.Сельський.
Заслужений художник України. Професор кафедри монументального живопису ЛНАМ. Народний художник України.
|
|
