Міфопоетичні варіації Ігоря Панейка
15 травня 2012
Ужгородський мистець Ігор Панейко привіз до Києва на свою персональну виставку за назвою «Варіації на тему» добірний живопис. Його міфопоетичний світ – поліфонічний, багатозначний і варіативний. Тут кожен може знайти власну точку відліку, від якої почнеться мандрівка асоціаціями, спогадами, снами, що проступають із полотен художника.
Алла Маричевська, арт-директор галереї «АВС-арт»:
Я завжди тішуся, коли є багато глядачів, коли є молодь, є старші люди. І я рада вітати вас усіх на сьогоднішній прекрасній виставці!
Ігор Панейко, як і кожен правдивий, справжній чоловік, що не хворіє нарцисизмом, не любить гарних слів, але він пообіцяв, що кілька хвилин слави переживе (сміється)… Колись був момент, коли вирішували, робити чи не робити отаке офіційне відкриття, і мені подумалося, що в нас доволі часто в інфраструктурі суспільства художник не пошанований, не задіяний, не приголублений, не люблений. І варто сказати про все те хороше, що є в мистця. Бо про свої вади, ґанджі він і сам знає – це безконечний творчий процес, і він далі себе планує, проектує на інші серії, на інші роботи...
Панейка, як водичка камінь точить, про виставку я просила два роки. Давно-давно, ще на початку 90-х, приїжджала до нього в майстерню, й мені так запам’яталися його роботи. Але що б я не говорила – стосовно Панейка будь-яке моє слово буде вторинне. Все одно лишиться недосказаність і щодо творчості, й щодо самого Ігоря... Мені здається, зараз мало хто з наших художників на ґрунті доброї академічної освіти, академічного вишколу може набратися знань – не інформації. Виплекати в собі знання історичної минувшини, народної творчості й утримати себе в плані новітнього світогляду. Вміти згорнути докупи цю триєдність і бути Панейком. Створити свій Острів, на якому так затишно, спокійно, самодостатньо й цілісно живеться. І коли ми потрапляємо в його світ містики, глибини, архетипів – це все близьке, рідне й так само дороге. Це знаковий мистець.
Василь Чебаник, мистець:
Ігоря Панейка я вперше побачив у Києво-Могилянській академії на його персональній виставці. Нас познайомила Олена Замостян. І між нами відразу встановилася якась людяність і теплота, якась симпатія – після перших же слів знайомства…
Мене перш за все вразила ця людина – красива людина. І вразила магія його мистецтва – він неперевершений і в кольорі, і в образах. Із того часу ми переписуємося й зідзвонюємося. Художник не зупиняється – він шукає. Тож хочу побажати йому творчих злетів, міцного здоров’я, щоб він і нас надихав на творчість!
Алла Маричевська:
…Якщо в Панейка є драматизм – то він світлий, якщо сум – то він також світлий. Це його власна цілісна позитивна філософія.
Ігор Панейко, мистець:
…Я два слова про виставку – чому вона називається «Варіації на тему». В принципі, в кожного художника роботи – це якісь варіації тем, сюжетів, що переплітаються. Це своєрідний єдиний драматургічний драматичний твір, де змінюються декорації, щось з’являється нове, щось пропадає старе. Змінюється освітлення, й міняється ракурс, погляд. І з’являється нова тема, нові сюжети. От тому – варіації на тему. Звісно, це не дорожня карта, щоб їх так сприймати – кожен буде сприймати роботи по-своєму. Звичайно, кожному художнику хочеться, аби щось із його виставки десь у комусь зачепилося. Але навіть якщо цього не станеться – не трагедія. Сонце сходило й буде сходити, я жив на Острові й буду далі жити. Тішитися, радіти сумувати й поміж усім тим – малювати. Я сьомий рік насолоджуюся тим, що в мене є мій Острів. Це моя територія, мій простір. І є дві людини в житті, яким я завдячую за це чудо, це щастя. В мене є сестра Оксанка й її чоловік Мирон, і цю виставку я присвячую їм. І дякую всім, що прийшли!
Сергій Архипчук, театральний режисер:
Розглядаючи ці роботи в контексті галереї на Воздвиженській, згадую дуже затишну й неповторну атмосферу майстерні Мистця з великої літери Ігоря Панейка. Думаю, ця виставка – тверда крапка в мистецькій палітрі Києва, яка доповнює цю весну, це відчуття української планети й українського мистецтва. Воно стає повноцінним, повнокровним. Я думаю, що сучасне мистецтво тримається на цих плечах, на цих руках. Дай тобі Боже здоров’я!
|
| | |
«ПРОСТІР ПЕРЕБУВАННЯ» 22 квітня 2024
Персональна виставка одеського художника Дмитра Величка вперше презентується в Києві, що дає можливість поціновувачам мистецтва увійти в його авторський «Простір перебування», відзначений особливим світовідчуттям. Своїм нефігуративним композиціям Дмитро Величко свідомо не дає назви, запрошуючи глядача до співтворчості. Це спонукає замислитися про тотожності/подібності/відмінності в синонімічному ряді: простір буття, розташування, знаходження, присутності, перечікування… |
Яців Роман
Народився 26 серпня 1956 р. у м. Ходорів на Львівщині. Художник, історик і теоретик мистецтва, організатор науково-творчих проектів, педагог. Закінчив відділ проектування інтер’єру і меблів Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (тепер – ЛНАМ; 1978).
|
|
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)
)