AVSart Gallery
AVSart Gallery

Про галерею

Колекція

Виставки

Арт-вісті

Контакти
Головна  Контакти  Мапа сайту 

Фоторепортаж

Головна / Виставки / Фоторепортаж / Українська художниця європейського рівня

Українська художниця європейського рівня

09 квітня 2013

«
»

Алла Маричевська, арт-директор галереї «АВС-арт»:
Живемо у сумному світі. Наука, особливо філософія, зайшла в глухий кут, усе, сказано, потрактовано, зроблено вже всі умовиводи, понятійно все означено. Та ще кажуть, що живопис вмер. Та в нас багато чого вмерло: Бог помер, Автор помер, уже смерть Суб’єкта законстатована. Це приводить до того, що ми боремося з історією, боремося за час і проти нього. Я хочу сказати, що губиться поняття глядача , що споглядає, натомість є глядач дієвий, бо кожен стає собі художником, кожен фотографує, монтує, публікує в соцмережах, всі лайкають. Живуть тільки «тут і зараз». Так само змінюється і в інфраструктурі суспільства статус художника. Дедалі художник залежить від куратора. Дуже часто немає вибору. А пані Ніна зробила вибір. І у своєму просторі між небом і землею вона вільна. Її живопис високого, шляхетного рівня, де мінімальними засобами твориться сакральне, саме такий живопис приречений на те, щоб жити. І ми прийшли вдивлятися спостерігати, аналізувати приречений на нескінченне майбутнє живопис. І попри все приректи себе на чин глядача, що вдумливо споглядає. Саме Живопис, зорієнтований на Вічність.
 
Анатоль Степаненко, митець:
Нас часто доля зводила, навіть виставлялися разом, та ця виставка для мене сьогодні стала відкриттям. Якби я зайшов і не знав, хто автор, то подумав, що це молода, доволі просунута художниця. Захоплює різноманітність і кількість ідей. Практично кожна робота з іншою новою концепцією, з заглибленням у творчу проблему. З кожної можна було б формувати окремі експозиції, серії. Ще зауважив рідкісне поєднання декоративності і концептуальності.
 
Оксана Ременяка, мистецтвознавець:
Ми з Ніною познайомилися на виставці «Світ кольору очей жінки» в Українському Домі 2008 року. Там я вперше відчула потужну енергетику Ніни, її здатність змінювати людей своїми роботами. Була присутня при разючому перетворенні, коли до Ніни приходять далекі від мистецтва люди – пихаті, такі собі нувориші – і раптом шкарлупа тріскає і звідти вигулькує нормальна людина. Ніна нічого не робила спеціально, вона просто залишалася собою. Саме зараз тут присутня така потужна енергетика. Ніна доказ тому, що в нас в Україні є високі митці.
 
Ігор Осташ, Надзвичайний та Повноважний посол України в Канаді (2006-2011), кандидат філологічних наук:
Коли я підходив до галереї, то побачив напис «вільний вхід в український мистецький простір», але коли я зайшов у середину, побачив експозицію картин Ніни Денисової , то додав би від себе: «вхід у європейський мистецький простір». 
Доля звела мене з пані Ніною, Малишками давно. Ми задумали одну колективну виставку на честь Бойчука «Біля яблуні». Першу роботу Ніни, яку я побачив, була «Яблуня». Для мене це було одкровення, а потім вона мене ще більше вразила, коли ми робили спільний проект, присвячений нашим діткам. Вона ілюструвала книгу «Де ж та хатка, в ангелятка?». І я дозволю собі мій улюблений дитячий вірш процитувати, який ілюструвала Ніна: «Їжачок, колюча спинка, також мамина дитинка, хоч колючу спинку має, маму серцем пригортає». Ця книга отримала найвищу нагороду на книжковому ярмарку, на форумі видавців, і європейську премію, як одна з кращих дитячих книжок. 
І коли я побачив знову «Цвіт яблуні» сьогодні, я зрозумів, що весна неминуче буде. Дякую пані Ніні за прекрасну виставку.
 
Василь Вовкун, режисер, Міністр культури і туризму України (2007 -2010):
Сьогодні у цих невеликих виставкових залах скільки мистецтва, що  воно не вміщається у них – випліскується  поза цей простір. Я дивлюсь на картини і розумію, що ця Мадонна – це Ніна, цей яблуневий цвіт – це Нінин цвіт, скрипалька – це Ніна, і півонії – це Ніна.. Де творець розпліскує себе повністю фарбами на полотні, то і є високе мистецтво. Тут є момент, коли Нінина естетика зачіпає нашу «без естетичність», тому і дивуємося її образам, бо нам це в дивовижу, ми до цього ще не додумалися. Мені страшенно цікаві останні роботи Ніни, бо я почав задумуватися, як змінюються з часом політра. Оці сутінки Ніни дуже зачепили мене. Я Вас вітаю з виставкою, ми любимо Вас, пані Ніно.
 
Петро Бевза, митець:
Пані Ніна – для мене особистість, яка відчуває, що часу немає, отож вона живе так, ніби кожна хвилина остання,. Тому кожна картина її завжди надзвичайно актуальна .Я бажаю, щоб Ваш творчий неспокій нуртував і розширював русло, щоб ми побачили ще не одну виставку. Дякую.
 
 
Ніна Денисова, мистець:
Я дуже розчулена… такі теплі слова. Я і на відстані відчуваю від тих людей, які прийшли сьогодні тепло, але сьогодні це конкретика.
Сьогодні зранку в мене був такий настрій, чомусь хотілося, щоб Дніпро прочистили. Рейн ось уже прочистили…А в нас же така річка гарна.

Я Вам дуже дякую, бажаю, щоб усі були щасливі. Я хотіла подякувати Аллі, що вона мене спонукала малювати. 

Афіша

«ПРОСТІР ПЕРЕБУВАННЯ»22 квітня 2024

Персональна виставка одеського художника Дмитра Величка вперше презентується в Києві, що дає можливість поціновувачам мистецтва увійти в його авторський «Простір перебування», відзначений особливим світовідчуттям. Своїм нефігуративним композиціям Дмитро Величко свідомо не дає назви, запрошуючи глядача до співтворчості. Це спонукає замислитися про тотожності/подібності/відмінності в синонімічному ряді: простір буття, розташування, знаходження, присутності, перечікування…

Митці

Журавель Микола Микола Журавель
Народився 1960 року в Магнітогорську, Росія. Закінчив Кримське художне училище ім. Самокиша, Київський державний художній інститут. Член Національної спілки художників України та мистецького об’єднання «БЖ-арт». Живе та працює в Києві.