Богдан Задорожний. Малярство
11 – 29 вересня 2012
Богдан Задорожний народився 1966 року в Києві, у 1992 році закінчив Київський державний художній інститут. Син відомого українського художника, скульптора, монументаліста Івана-Валентина Задорожнього (1921-1988).
Андрій Горбаль, арт-менеджер:
Картини Богдана Задорожнього відзначаються яскравою колористикою, цікавими й оригінальними композиційними рішеннями. Наявність у його роботах декоративістики, українських етнічних мотивів, споріднює його з художниками Олександром Богомазовим, Михайлом Бойчуком, Марією Приймаченко. Використовуючи традиційні в живописі техніки (полотно, олійні фарби), а також традиційні ж сюжети (пейзаж, натюрморт), він при цьому ж втілює у своїх роботах фантастичні, часом психоделічні образи і символи, а буденні і звичні предмети набувають казкових обрисів.
За, пласкою, десь навмисне по-народному примітивною формою, виразно вбачається вітражна техніка, через яку струменить світло кольору. Якщо Маршал МакЛюен казав, що "середовище і є повідомленням" (medium is the message), то у Богдана Задорожнього сам колір стає змістовним, поєднуючи архетипічне і цивілізаційне, сучасне; являючи на полотні дух природи і дух народу. Живопис Задорожнього займає видне місце у складі сучасного українського "великого стилю".
Валентина Грицук, мистецтвознавець:
Творчість відомого в Україні київського художника Богдана Задорожного можна означити (визначити) як абстрактний кольоропис. На перший погляд - сконкретизовані кольорові площини (плями), але беззаперечно прочитується вплив сакральної орнаментики, стародавньої кераміки Трипілля. Відчутний вплив східно-західного модерного мистецтва. Своєю творчістю художник демонструє спадкоємність і безперервність духовної еволюції в часі. У картинній площині перетинаються два світи - світлоносність гармонійних кольорів та конкретика предметного. Поліфонія кольорорів у творах художника підтримується довершеністю, "зробленістю" та ритмічністю композиційної побудови. Його полотна - яскраві відкриття "... самого в собі, для себе" - і для людей. На тлі цікавих, різнопланових, живописних процесів яскраво-самобутня постать художника посідає гідне місце.
Богдан Жолдак, письменник, сценарист, драматург:
Стилістика Задорожного дозволяє йому не міркувати про себе на полотні "відображеним" рабом - надто вже його бачення світу є національним. Як не дивно, але саме зараз таке бачення вимагає мужності більшої, аніж в ті часи, коли національний світогляд цькувався відверто. Зараз безліч "високолобих" естетів від інтернаціоналізму розпочали атаку на нього, і вже з позицій не матеріалістичних, а ідеалістичних. То що - українцям вдаватися до теоретичних полемік про те, що для нас споконвіків надто очевидне, аби про це дискутувати? Краще за теоретиків, отже, в нас це роблять такі художники, як Богдан Задорожний, який відверто і яскраво промовляє зі своїх полотен гучніше будь-яких декларацій. Промовляє до однодумців. І до ворогів.
|
| | |
«ПРОСТІР ПЕРЕБУВАННЯ» 22 квітня 2024
Персональна виставка одеського художника Дмитра Величка вперше презентується в Києві, що дає можливість поціновувачам мистецтва увійти в його авторський «Простір перебування», відзначений особливим світовідчуттям. Своїм нефігуративним композиціям Дмитро Величко свідомо не дає назви, запрошуючи глядача до співтворчості. Це спонукає замислитися про тотожності/подібності/відмінності в синонімічному ряді: простір буття, розташування, знаходження, присутності, перечікування… |
Фурлет Анатолій
Анатолій Фурлет народився 13 лютого 1958 року в с.Чепоноси Хотинського району Чернівецької області. 1978-1983 рр. – навчався в Одеському педагогічному інституті на художньо-графічному факультеті (викладачі – В.Гегамян, З.Борисюк). Після закінчення інституту працював у художній школі учителем живопису і композиції (м.Городок Хмельницької області). Член НСХУ (Київська організація).
|
|
