Новий виставковий сезон у галереї ми розпочинаємо навіть не виставкою – це вже проект за назвою «До моря»… Хтось не відпочивав чи не має змоги відпочити, мріє про стихію, тепло, сонце, гаряче каміння, щоб прогріти собі душу й серце. А хтось приїхав із далеких морів і має можливість прийти до нас – насититися атмосферою моря віртуального. Кожна з робіт на цій виставці наводить на асоціації з тим, що, власне, сам пережив, відпочиваючи. Це один момент. Спогад-мрія. Другий – глибший. Море – не якесь географічне поняття на рівні свідомості, підсвідомості. В українській міфології воно має багато символів і значень. Це певна й певна світоглядна система. Це синонім вічності, безконечного часу. Море – хаос, із якого ладнається світ, могутня енергетична стихія, величезні дари, праматір усього живого. От скільки відразу всього згадується. Море, яке дає й забирає назавжди… Море як бунт може бути в Михайла Демцю, море як свобода – у Степана Ярового, як пошук істини – в Ігоря Панейка. Тобто в кожній представленій тут роботі частково відкривається семантика моря. 

Мариністика в принципі сформувалася у XVIII столітті, і в українському мистецтві – хочеться наголосити – першим мариністом був Шевченко… Написати море не так просто, вловити з того безмежного числа значень свій нюанс, свою візію, підібрати свою колористику. Тож якщо ти вже в колекції маєш, відбираєш марину – не так її й багато, правдивої, доброї, справжньої. Власне, з таких міркувань ми започаткували проект «До моря» – не просто «море», а «до». Тут є філософський момент руху свідомості, підсвідомості до розуміння суті, певної істини.

Дякую Аллі, дякую всім, хто сьогодні тут разом із нами. Чудово, що ми продовжуємо цю тематику. Позаминулого року робили першу виставку. Сьогодні представляємо вже зовсім інші роботи. Отож, розпочинаємо виставковий сезон 2015-2016 років. Плани в нас – грандіозні. Мені буде дуже приємно запросити вас уже зараз на наступну вистаку, котра відкривається 8 вересня, й подвійно приємно – бо це маріупольські художники. Підтримати їх у сьогоднішній ситуації – добра справа.

Доброго дня, дорогі друзі! У нас із вами й у всіх тих, хто прийде сюди на час роботи виставки, буде можливість подивитися дуже високого рівня роботи, роботи світового рівня, й отримати задоволення від того, щоб доторкнутися до думок, до творів справжніх майстрів. Це перше велике значення, яке має ця виставка. А друге – це те, що в приватних колекціях в Україні є дуже багато якісних робіт, і вони не завжди знаходять свого глядача. Але Україна багата цим мистецтвом, і прекрасно, коли є люди, котрі не ховають цей скарб, а готові ділитися ним з іншими поціновувачами. Я надзвичайно вдячний, Михайле Олександровичу, Вам, вашим колегам, сподвижникам, родині, хто сьогодні Вас підтримує й надихає робити такі благородні, добрі й правильні вчинки. Ви сказали, що це вже не перша виставка, а певна традиція, й буде багато всього попереду… Сподіваюся, такі благородні меценатські вчинки будуть надихати й інших поціновувачів мистецтва, галеристів, колекціонерів на те, аби відкривати людям твори мистецтва. 

Насолоди нам усім від огляду виставки! Нехай ніколи не зупиняється в Україні творчий процес і не зникають ті люди, які підтримують мистців!