AVSart Gallery
AVSart Gallery

Про галерею

Колекція

Виставки

Арт-вісті

Контакти
Головна  Контакти  Мапа сайту 

Фоторепортаж

Головна / Виставки / Фоторепортаж / Полтавські світанкові й вечірні барви

Полтавські світанкові й вечірні барви

21 жовтня 2014

«
»

Виставка «Вечір-Ранок» молодих полтавських художників Наталії Корф-Іванюк та Олексія Іванюка була запланована в галереї «АВС-арт» ще рік тому. Це цілісний проект із гарною ідеєю та майстерною реалізацією. Мистці представили власні живописні візії українського довкілля в його перетіканні-трансформації образів і тем: сільський двір та його околиці, міські краєвиди, люди у своїх щоденних турботах. Насичені барви полотен контрастно перегукуються, створюючи потужну малярську емоцію, і глядач потрапляє в полон експресивного письма, переживаючи плин вечора, ночі, ранку, дня…

 
Алла Маричевська, арт-директор галереї «АВС-арт»:
Галерея від самого початку свого існування, від 2009-го, заснувала кілька проектів. Крім персональних ми організовуємо й родинні виставки. Я згадала 1990-ті роки, коли відбулася перша конференція «Рід. Родина. Нація»… Цей проект нам особливо близький, і ми шукаємо саме ті родини, котрі тримають високу традицію. Наталія запропонувала назву «Вечір-Ранок», і коли ми побачили роботи, то одразу зрозуміли, чому. Це єдиний згусток, межовий стан, що єднає протилежності ночі й дня, чоловіка й жінку.
Остап Ханко, мистецтвознавець:
Конференція «Рід. Родина. Нація» відбулася не тільки в Харкові, але й у нас у Полтаві. Сама ця тема глибока для нашої культури, бо коли людина змалечку долучається до мистецтва, тоді це дає свої плоди. Родина Іванюків належить до студентів Віталія Ханка, мого батька... Кожен регіон повинен мати свою когорту молодих художників. І в нас зараз формується полтавська художня школа, з’явився вищий навчальний заклад. Родина Іванюків уже може презентувати Полтавщину, бо старше покоління – не вічне, й треба, аби приходила зміна.
Юлія Петушинська, директор полтавської галереї «Арта»:
Хочу привітати цю молоду мистецьку пару з чудовою виставкою. Вони надзвичайно працьовиті, енергійні, талановиті й стали свіжим вітром не лише у полтавському мистецтві, а й на київських просторах. Бажаю вам любові та натхнення, а також визнання, яке б стимулювало до подальшої творчості!
Олексій Іванюк-старший, художник:
У першу чергу дякую організаторам виставки, що вони звертають увагу на молодих художників, бо це завжди авангард. І хочу привітати своїх дітей із таким жвавим початком у такі складні часи, які ми переживаємо. Добре, красиве переможе негаразди. Всім наснаги і всього доброго нам!
Алла Маричевська:
Оскільки вечір – чекаємо ранку, й ці два стани загострюють почуття. А без поетичного слова наш теперішній вечір буде неповним...
Олександр Сопронюк, поет, публіцист, головний редактор газети «Слово»:
Я дивлюсь на це все: молоді, красиві, не пішли в бізнес... Є школа, є фах, але зостались художниками, не малюють політиків, а малюють оту Божу істоту – корову. І я міркую, що мене так бере, а Наталка каже – місяць. Дивлюся – точно, немає нічого, а тільки місяць... Вони – красива пара, малюють, викладають, і саме заради таких людей пишеться поезія.
 
Акації зігнуті темні береги
Припнуті на химерну вічну вічність.
Шовковицю без кволої ноги
Клює синицями задуманий Всевишній.

Гладишки вхромлені в сухі шпилі.
Дорога плаче жовтими в’юнами.
Мої покоси болем зацвіли
Побитими роздертими житами.

Вже не вернеться крик твоїх колін
Й гріхами вибілена здобна рана.
Солодкий здиблений святий полин
Навіки згас в твоїх серцевих храмах.

Громами вдерлись тихі вечори.
Твоя сльоза мовчить в степах степами.
Моя печаль горить – не говори...
Вже все… Вже все моє й твоє – не з нами…
 
Наталія Корф-Іванюк, художниця:
Кожного дня, коли дивлюся на краєвиди, дякую Господу, що бачу це очима художника. Ця серія вечірніх пейзажів (зараз говорю окремо за себе) виникла не випадково. Було таке бездонне соняшникове поле, яке ми проїжджали, – й воно запалало помаранчевим, а потім було чорне як ніч, а в інший день мінилося тонкими варіаціями бузкового. В Олексія роботи такі багаті колоритом, горять жовтим, помаранчевим… Залишаючись наодинці з собою, я думала, що вечір – це не лише кінець дня, він може стати й початком. Зараз дивлюся на цю виставку вже як не на свої роботи: ранок перетікає у вечір. Ідея, яку хотіла передати, відбулася.
Олексій Іванюк, художник:
…Те саме, що сказала Наталка, – тільки ранок. Ще згадаю народну мудрість: «Хто рано встає, тому Бог дає». Приємного споглядання робіт! Й дякуємо всім, хто прийшов!
Наталія Корф-Іванюк:
Дякуємо пані Аллі, колективу галереї, всім, хто допоміг створити цю виставку! Сподіваємося, вона не остання.

Афіша

«СІРА ПЕЙНА»19 березня 2024

«Сіра Пейна» – нова виставка живопису й графіки Анатолія Дністрового, названа, як і його нова повість «Сіра Пейна» (К.: Віхола, 2023. – 208 с.), що презентуватиметься в рамках події 13 квітня. Колір Payne’s grey, інспірований палітрою англійського художника Вільяма Пейна, добре відомий серед живописців і акварелістів – він відзначається темною глибиною з металево-синім відтінком.

Митці

Буряк Борис Іванович Борис Буряк
(Нар. 25.10.1953, с. Подвірне Чернівецької обл.) – український живописець. Народний художник України (2016).Закінчив (1974) Коледж мистецтв ім. І.Труша; Львівську академію мистецтв (1979). Член СХУ (1987, Львівська організація).