Роман та Романа Романишини. «Візії прожитого. Візії прочитаного». Левкас. Скульптура.
18 березня – 6 квітня 2010
«Візії прожитого. Візії прочитаного» – це родинний проєкт батька та доньки. Це обмін мудрістю, інтуїтивними вміннями та навичками. Водночас це – складний синтез рис сьогодення та глибоких пластів культури, діалог розв’язання антагонізмів, накопичених попередніми епохами.
Візії батька
Творчість Романа Романишина – це безперервний поступ від зовнішніх чинників до перманентного заглиблення у власний внутрішній світ, світ спогадів, сформованих на рівні дитячих уявлень, до глибоко індивідуального переживання подій сьогодення. Саме в цих процесах все виразніше викристалізовується цілковита оригінальність і неповторність творчості мистця.
Прагнучи проникнути до філософської «основи основ» свого буття, намагаючись пов’язати його з долею близьких і найдорожчих йому людей, родини й сім’ї, своїх предків і рідного народу, мистець поступово виокремлює власний ірреальний простір, в якому можливе все, де стираються видимі часові межі, грані між мистецькими формами, жанрами, усталеними правилами застосування певних матеріалів і технік. Площинні композиції в нього цілком вільно переростають в об’ємні форми. А вони згодом виявляють здатність до кінетичного руху, що надалі супроводжується звуком. Над усім цим неодмінно панує дивна й потужна енергетика, яка не дає глядачеві залишатися байдужим. Як вислід, у процесі наполегливої праці художник розкриває лише йому відомі таємниці органічного поєднання того, що немовби й неможливо поєднувати: архаїки й комп’ютерних технологій, особливої атмосфери, яка здавна панує в традиційній сільській оселі, та інформаційного цифрового коду сучасності.
Візії доньки
Твори Романи – своєрідний тайнопис, за допомогою якого вона контактує із глядачем, а глядач, захоплений власною ерудицією, читає, розшифровує його.
Символіка Романи – об’єкти відомого нам життя, які натякають на невідоме, сутнісне для авторки в той чи інший період її життя, емоції, переживання, це ревізії своїх думок, власне, самого себе. А роботи – тло, прихований зміст для цього процесу.
Твори Романа та Романи – це текст, нашарування смислів, що вимагає нескінченних занурень у його глибини.
|
| | |
«ПРОСТІР ПЕРЕБУВАННЯ» 22 квітня 2024
Персональна виставка одеського художника Дмитра Величка вперше презентується в Києві, що дає можливість поціновувачам мистецтва увійти в його авторський «Простір перебування», відзначений особливим світовідчуттям. Своїм нефігуративним композиціям Дмитро Величко свідомо не дає назви, запрошуючи глядача до співтворчості. Це спонукає замислитися про тотожності/подібності/відмінності в синонімічному ряді: простір буття, розташування, знаходження, присутності, перечікування… |
Ткаченко Катерина
Народилася 1980 р. в Харковi.
Закінчила Харкiвське художнє училище за фахом «живописець – викладач». Випускниця Харківської державної академії дизайну та мистецтв, спеціалізація – монументальний живопис у майстерні історичного живопису В.Гонтаріва.
Член Молодіжного об’єднання НСХУ.
|
|
