Виставка, присвячена 50-літтю з дня народження Миколи Маричевського
1 - 20 березня 2011
Микола Маричевський (1961-2005) – журналіст, історик мистецтва, публіцист, протягом 15 років – головний редактор журналу НСХУ «Образотворче мистецтво», секретар НСХУ, член Національної спілки художників України та Національної спілки журналістів України, видавець, автор оригінальних проектів. За життя він підготував до друку 55 чисел «Образотворчого мистецтва», 6 книг альманаху «Артанія».
За ініціативою та безпосередньою участю М.Маричевського 1992 року організовано перше мистецьке об'єднання «Національна асоціація мистців» та проведено три Всеукраїнські виставки сучасного мистецтва у Києві, Львові, Хмельницькому – «Хутір І», «Хутір II», «Хутір III».
Пошукова і творча діяльність редактора часопису «Образотворче мистецтво» була спрямована на дослідження історії мистецтва. Завдячуючи Миколі Маричевському побачили світ близько 100 мистецьких альбомів, книг, каталогів: зокрема, дві багатотомні серії. Перша – «Наш час – наш простір» – альбоми-монографії про творчість видатних українських мистців Р.Сельського, В.Патика, М.Максименка, М.Приймаченко, А.Антонюка, В.Ярича, Б.Буряка, М.Демцю, Р.Романишина, В.Ємця, Л.Яремчука, М.Мазура, Є.Лещенка, В.Гонтаріва, П.Печорного, О.Садовського. Друга – «Скрижалі духу» (творчість українських мистців поза межами Батьківщини) – представлена доробком А.Перейми, О.Булавицького, А.Коломійця, Л.Боднар-Балагутрак.
М.Маричевський як редактор упорядкував і видав альбоми «Карби» (до 125-річчя Львівського коледжу декоративно-ужиткового мистецтва ім. І.Труша), «Світ Божий, як Великдень», «Мистецтво Одеси», «Камінний цвіт Луганщини», «Сповідуємо Україну», «Микола Бідняк»; книги «Алла Горська», «Горизонти» Любомира Медвідя, «Святеє сонечко зійде» Тетяни Андрущенко, «Ідеологія терену» Валерія Сніжка, «Цей мальований світ» Юлії Мохіревої, «Тривалість мистецьких технік» Л.-Р.Кузьми; загалом понад 40 каталогів.
Виставка мистецьких творів, що її відкриють на вечорі-пам’яті Миколи Маричевського, – чиста сльоза на спомин про друга, колегу, котрий гуртував усіх, хто в масиві мистецьких полів вишукував свою мову – художню форму, лінію, колір, гаму, що відповідали б поглядам мистця, його душі, самоідентифікації.
Чиста сльоза на спомин про людину, яка своєю позицією життям відповідала усім космополітизуючим писанням, що вічне – тільки національне. Воно живить покоління за поколінням, переходить-проникає з епохи в епоху.
Чиста сльоза на спомин про редактора від Бога, що на сторінках редагованих ним часописів «Образотворче мистецтво» та «Артанія» трактував і представляв українську культуру в усій повноті її суперечливого сенсу.
|
| | |
«ПРОСТІР ПЕРЕБУВАННЯ» 22 квітня 2024
Персональна виставка одеського художника Дмитра Величка вперше презентується в Києві, що дає можливість поціновувачам мистецтва увійти в його авторський «Простір перебування», відзначений особливим світовідчуттям. Своїм нефігуративним композиціям Дмитро Величко свідомо не дає назви, запрошуючи глядача до співтворчості. Це спонукає замислитися про тотожності/подібності/відмінності в синонімічному ряді: простір буття, розташування, знаходження, присутності, перечікування… |
Опалинський Роман Станіславович
Живописець, працює також у галузях графіки, художнього металу. Народився 1962 р. в м. Городок Львівської обл. Закінчив Львівський будівельний технікум (Львівський коледж будівництва, архітектури та дизайну) – архітектура (1985), Львівський державний інститут прикладного і декоративного мистецтва (Львівська національна академія мистецтв) – кафедра художнього скла (1992). Член НСХУ (1995). Заслужений художник України (2009).
|
|
