Оксана Ядчук-Мачинська. Малярство
14 травня - 1 червня 2013
…Ця вишукана жінка з великими мрійливими очима казкової царівни свою життєву філософію виплекала так, що ні в кого ні на хвилину не виникає жодного сумніву: її шлях – це шлях справжнього мистця з тонкою душевною організацією, пошуками та знахідками, злетами, ваганнями та творчими радощами. Й – улюбленою працею. Щоденною працею в майстерні неподалік старовинного замку Любарта, будиночка Лесі Українки та древніх вуличок Луцька.
Оксана Ядчук-Мачинська чимало подорожувала країнами Європи, залишаючи на полотнах спомини про побачені місця («Чорногорські мотиви», «Спогад про Херсонес», «Карадаг»). Та найнезабутніше враження справила на мисткиню Фінляндія з її неймовірною незайманою чистотою довкілля. Так з'явилися серії робіт «Життя дерев» та «Люди і Птахи», проспівані осанною природі й людям цього північного краю.
Доробок мисткині – це вільне творення у традиційних живописних техніках, а також експериментування з різними матеріалами. Її роботи завжди можна вирізнити за яскравою образно-композиційною побудовою картини, використанням декоративних елементів, що надають сучасності в трактуванні сюжетів, та своєрідною стилізацією людських постатей із витонченими пропорціями.
На картинах розгортаються світи Оксани – філософсько-асоціативні, романтичні, із замилуванням світом людей, природи, речей. Портрети, фантасмагоричні пейзажі, натюрморти з улюблених волинських предметів побуту та безліч разів мальованого вересу. «Обожнюю верес, – зізнається мисткиня. – У пору його цвітіння частенько блукаю по лісу, вбираючи в себе дух і колорит Волині – пісок, мохи й ніжно-ліловий цвіт». Як сублімація таких відчуттів народжуються натюрморти та композиції з образом цієї прегарної поліської рослини.
А ще в її полотнах живе білий вітер, що мандрує поміж квітами, деревами, птахами, збурює водограї, ширяє поміж землею й небом, мрійливо-романтично милується закоханими людьми, витонченими жінками. Він – уособлення душі мисткині. Ніжної та вразливої й водночас міцної, як криця, з відчуттями потаємного невидимого світу, тугою за нездійсненним та радістю від Буття, духовного сходження.
Тетяна Мисковець,
мисткиня
|
| | |
«ПРОСТІР ПЕРЕБУВАННЯ» 22 квітня 2024
Персональна виставка одеського художника Дмитра Величка вперше презентується в Києві, що дає можливість поціновувачам мистецтва увійти в його авторський «Простір перебування», відзначений особливим світовідчуттям. Своїм нефігуративним композиціям Дмитро Величко свідомо не дає назви, запрошуючи глядача до співтворчості. Це спонукає замислитися про тотожності/подібності/відмінності в синонімічному ряді: простір буття, розташування, знаходження, присутності, перечікування… |
Малих Олексій
Народився 1956 р. в Берліні (Німеччина).
1981 р. закінчив Московський державний педагогічний інститут, художньо-графічний факультет. Розпочав виставкову діяльність з 1979 р. (Москва). З 1987 р. – учасник регіональних та зарубіжних виставок. Із1995 р. – член Національної спілки художників України. З 1996 р. – співкуратор проєкту «Весняний вітер».
Живе та працює в Києві.
|
|
