AVSart Gallery
AVSart Gallery

Про галерею

Колекція

Виставки

Арт-вісті

Контакти
Головна  Контакти  Мапа сайту 

Афіша

Головна / Арт-вісті / Афіша

«СНОВИДІННЯ. ВИБРАНЕ»30 вересня 2014

Художник Андрій Гуренко не вдається до жодних логічних пояснень, чітких визначень, не будучи, відповідно, адептом котроїсь із теорій чи квазітеорій сновидінь. За посередництва кольору, форми, фактури й орнаменту він створює мистецькі візії, представлені в проекті «Сновидіння. Вибране»: зведене до граничної густини орнаментальне плетиво; хащі, що пульсують невідомим життям під патиною місячного світла; дивні квіти й зооморфні істоти; люди, час яких застиг чи то в містерійному дійстві, чи в ритуалізованому не-діянні.

«ТЕРЦИНИ»
 
Терцина (італ. terzina, від terza rima: третя рима) – віршована форма з трьох рядків, у якій середній рядок римується з першим і третім наступної строфи (aba bcb cdc і т.д.). Таким чином витворюється римована сув’язь довільного обсягу. Тому терциною називають як окремий невеликий ліричний твір, так і фрагмент поеми.
Під назвою «Терцини» галерея «АВС-арт» відкриває родинну виставку Степана Ярового, Наталії Ярової та Віктора Романщака. Роботи трьох талановитих художників, взаємодоповнюючи, перехресно, хвилеподібно, рефренно «римуючись» між собою, формують цілісну мистецьку візію, що так співзвучна з поетичною канвою терцин.
 

«ВУЛКАНИ І МЕДИ»12 серпня 2014

Його можна часто побачити у Львові на Галицькому ринку, де маестро прискіпливо вибирає різноманітні квіти для своїх майбутніх барвистих натюрмортів, створюючи з них на очах у здивованих продавців неймовірні композиції. Митець багато мандрує Польщею, Бельгією, Францією, Німеччиною, Іспанією, колекціонуючи візуальні враження, які потім виплескує на численні полотна. І пристрасно любить Карпати. Його неодноразово запрошували розписувати порцеляну на відому фабрику «Rosenthal», де колись працювали Енді Воргол та Сальвадор Далі. Він – артистичний у житті й нестримний у творчості Михайло Демцю.

«МЕРЕЖАНІ ДНІ»10 червня 2014

Людмила Задорожна уособлює органічність поєднання генетично-кодових імпульсів зі своєю власною живописною образо- й формотворчістю, прагнення української національної свідомості відчувати природу не лишень як рідну землю, а й як ідеал краси та добра. Малює вона так само щиро, як дихає, говорить, посміхається… Любить квіти, переважно живі, не зрізані. Натюрморт з однією ромашкою в кришталевій вазі – то білолиця «персона», якою милуються так само, як і королевою квітів – трояндою.

«ШЕВЧЕНКІВ ТРАВЕНЬ»
13 травня 2014
«Шевченків травень» у галереї «АВС-арт» – це шана його поверненню, візуальні роздуми про нього, пошуки його духа у творчості українських мистців – класиків і сучасників. Представлена живописна й графічна добірка, котра має як безпосередній, так і опосередкований стосунок до шевченкіани, об’єднана засадничими світоглядними устремліннями, мисленням, чуттями, що споріднюють крізь роки різних авторів і навертають глядача на асоціативні пошуки й свого – власного – Тараса Шевченка.
 

«ЛІРИКА КОЛОРИТУ» 15 квітня 2014

Сергій Рєпка – живописець ліричний, настроєвий. Йому притаманні емоційне образне мислення, легкий і свіжий погляд на світ, тонке відчуття колориту. Колір для митця – найголовніша складова серед засобів художньої виразності, саме він становить композиційно-змістову основу виявлення просторовості. Роботи майстра відзначаються недомовленістю замість ілюзорно чіткої конкретики форм, тонко нюансованою палітрою, яскравими контрастами, темпераментною розкутістю, виразною пластикою й пастозністю мазка.

«ТОПОЛІ. ОНТОЛОГІЧНА ВЕРТИКАЛЬ»

18 березня 2014
Майдан, Небесна сотня повернули посутність не тільки певних слів: батьківщина, народ, честь, гідність, а й різко повернули до мистецтва, що твориться на віки, а не «тут і зараз». Тому творчість Петра Гончара обсервуємо через призму первинної конотації терміну наїв – з латини «природний», «рідний».

« 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 »

Митці

Медвідь Любомир Мирославович Медвідь Любомир Мирославович
(Нар. 10.07.1941, м. Варяж, тепер Новоукраїнка Львівської обл.) – український живописець. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1987).