Газета по-українськи: "Олег Мінько не малював 10 років на знак протесту"
07 вересня 2010
У столичній галереї “АВС-арт” відкрилася виставка живопису Олега Мінька. Також видали альбом 72-річного художника, де вперше зібрали його графічні й живописні твори, починаючи із 1960-тих. Біографічний есей до альбому Світлана Єременко назвала “Живопис як молитва”.
"Митець — свідок свого часу, — сказав на відкритті виставки Олег Мінько. - Той біль мусиш виразити на полотні. Мені часто закидають, що мої роботи сумні. Вони не сумні, а дають до думання. А думки від них різні, що у людини болить. Митець не може працювати на замовлення, тоді він фальшивий. Я не міг розміняти талант художника на дрібне підлабузництво".
"Олег Мінько безкомпромісний у мистецтві, - каже народний депутат України Степан Давимука. - Коли на нього почали тиснути — відкинув все, зробив найжорстокіше — 10 років не малював".
Мінько вчився у класиків — художників Романа Сельського і Карла Звіринського. Його однокурсниками були митці Іван Марчук, Любомир Медвідь, Роман Петрук. Іван Марчук прийшов на відкриття виставки Мінька. Кілька разів вибігав надвір, весь вечір у генія дзвонив мобільний піснею “Ой у вишневому садочку”.
"Ця виставка за задумом повинна відбивати структуру альбому, - каже директор галереї Алла Маричевська. - У одному залі представлені абстрактні роботи, з яких автор починав. Ці роботи 60-тих років цілком у контексті модернізму, який розвивався тоді у Європі, і водночас протест проти соцреалізму. Другий зал — його романтичний реалізм. Це шпарина, де художник міг душею відпочити, але не піддаватися ідеології. Третій зал, великий і центральний - роботи фігуративні. У книзі це назвали “Повернення до себе”. Мудрість, яка визріла роками після життєвих перипетій. Мене зачепила картина “Пророк”. Доволі цікавий, з таким модерновим годинником, рече щось, підняв палець — це і настанова, і засторога. Автор настільки глибокий, що кожного разу читаєш картину і бачиш новий шар змісту".
Ім’я Олега Мінька увійшло до підручників з історії української та зарубіжної культури ХХ століття та основ естетики. Його називають “Львівською легендою образотворення”. Мистецтвознавці називають стиль Мінька “Слов'янською гілкою” європейського експресіонізму. Молодим художникам майстер радить: "Не треба бути модним і наслідувати когось популярного. У них треба вчитися і робити своє".
http://gazeta.ua/index.php?id=353364
|
| | |
«ПРОСТІР ПЕРЕБУВАННЯ» 22 квітня 2024
Персональна виставка одеського художника Дмитра Величка вперше презентується в Києві, що дає можливість поціновувачам мистецтва увійти в його авторський «Простір перебування», відзначений особливим світовідчуттям. Своїм нефігуративним композиціям Дмитро Величко свідомо не дає назви, запрошуючи глядача до співтворчості. Це спонукає замислитися про тотожності/подібності/відмінності в синонімічному ряді: простір буття, розташування, знаходження, присутності, перечікування… |
Фурлет Анатолій
Анатолій Фурлет народився 13 лютого 1958 року в с.Чепоноси Хотинського району Чернівецької області. 1978-1983 рр. – навчався в Одеському педагогічному інституті на художньо-графічному факультеті (викладачі – В.Гегамян, З.Борисюк). Після закінчення інституту працював у художній школі учителем живопису і композиції (м.Городок Хмельницької області). Член НСХУ (Київська організація).
|
|
